• Taras Schewtschenko Abend am 24. März 2017 um 17.30 Uhr

    Schewtschenko
    Sehr geehrte Damen und Herren,
    März wird in der Ukraine traditionell als der Schewtschenko-Monat gesehen. Alle Ukrainerinnen und Ukrainer in der Ukraine und in der ganzen Welt feiern den Geburtstag vom großen Kobsar, Klassiker der ukrainischen Literatur und Propheten und Genie des ukrainischen Volkes.

    Büro Integrationsbeauftragter und Zentralverband der Ukrainer in Deutschland mit freundlichen Unterstützung vor Botschaft der Ukraine und ukrainischen Initiativen in Berlin möchten Sie zum Anlass des 203. Geburtstags von Taras Schewtschenko herzlich einladen, zusammen mit uns zu feiern.

    Der Schewtschenko-Abend findet am 24. März 2017 um 17.30 Uhr im Rathaus Charlottenburg (Otto-Suhr-Allee 100, 10585 Berlin, im Bürgersaal) statt. Wir würden uns sehr freuen, Sie bei der Veranstaltung begrüßen zu dürfen!

  • Lesja Ukrajinka 146 Jahre

    25 лютого 2017 виповнилося 146 років з Дня народження Лесі Українки. Українці та українки в Німеччині, а також друзі України прийшли вшанувати цю дату покладанням квітів до Пам´ятної дошки славній дочці України Лесі Українці. На урочистому заході виступили і працівники Посольства України в Німеччині:

    Кажуть, людина продовжує жити доти, доки її пам’ятають. А поет продовжує жити доти, доки його творчість знають, вивчають і передають через покоління… У день народження великої поетеси, справжньої жінки і незламного борця Лесі Українки біля будинку в Берліні, де жила і лікувалася поетеса, зібралися українці і ті, хто цікавиться лірикою і життєвим шляхом людини, чия творчість і досі надихає на боротьбу за життя і любов.

    1 2 Unbenannt

  • Lesja Ukrajinka 146 Jahre

    Шановні українці та друзі України!

    25 лютого 2017 виповнюється 146 років з Дня народження Лесі Українки. Запрошуємо всіх бажаючих вшанувати цю дату покладанням квітів до Пам´ятної дошки славній дочці України Лесі Українці о 15.00 за адресою:

    Johanisstrasse 11, 10117 Berlin

    BVG Verbindung: U6 Oranieburger Tor

    S-Bahn Fridriedchstr. (поблизу Friedrichstadtpalast)

    Lesja_Ukrajinka

    Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) (1871 — 1913) народилася 25 лютого 1871 року в містечку Новограді-Волинському. Батько письменниці, Петро Косач, був освіченою прогресивною людиною, членом Старої Громади, близьким товаришем Михайла Драгоманова. Мати, Ольга Косач, — відома в українській літературі письменниця під псевдонімом Олена Пчілка.

    Дівчинка виховувалася в культурному українському середовищі, де завжди панував дух національних традицій, піднесеного волелюбства, прагнення знань, вшанування передового суспільного досвіду. Змалечку, вражена тяжкою недугою, туберкульозом кісток, дівчина змушена була подовгу лежати прикутою до ліжка. І саме хвороба, і лікування її завдавали нестерпних мук, але мужня дівчинка терпляче зносила страждання.

    У перерві між нападами болю Леся вчилася, самотужки освоюючи нові й нові предмети. Програму їй складали батьки. Не довіряючи офіційній шкільній, вони розробили свою методику: самі добирали літературу, самі визначали обсяги необхідних знань з тієї чи іншої дисципліни. Іноземних мов Лесю навчили спеціально запрошені для цього вчителі. Це дало змогу їй вільно опанувати французьку, німецьку, англійську мови, не кажучи вже про російську та польську.

    Окрім того, вона добре знала грецьку, латинську, болгарську, італійську, іспанську, грузинську та інші. Маючи за плечима ці знання, геніальна поетеса могла знайомитися з найпередовішими досягненнями світової думки і долучатися до них. Писати дівчина почала ще й не досягнувши десятирічного віку. Вірш «Надія» позначено 1880 роком, а вже через декілька років поетичні публікації, підписані промовистим псевдонімом Леся Українка, почали з’являтися в пресі регулярно. У своїй другій збірці «Думи і мрії», виданій у Львові 1899 року, Леся Українка вмістила дві поеми: «Роберт Брюс, король шотландський» і «Давня казка», які своєю тематичною й ідейною спрямованістю становили певний етап не лише у творчості поетеси. Питання, пов’язані з соціальним та національним визволенням народу, піднімалися з особливою виразністю та гостротою. Леся Українка взагалі відзначалася прихильністю до тем, пов’язаних з давньою історією, з далекими середньовічними часами. Це дозволило їй з більшою волею говорити про речі, які суворо контролювалися цензурою.

    Хоча де б і в яких умовах не відбувалися події, зображені в її творах, стосувалися вони виключно сучасності. Новоград-Волинський, Луцьк, Ковель, село Колодяжне, в якому з 1882 року стала постійно мешкати сім’я Косачів, — це ті місця, де минали, можливо, найкращі роки життя юної поетеси. Ці місця дали їй найосновніше — відчуття батьківщини, народу, його традицій і віри. Все життя, як дорогоцінний скарб, збирала Леся твори народної поезії. Тут вона згодом стала вірним творчим побратимом своєму чоловікові — Клименту Васильовичу Квітці, талановитому музикознавцю. У 1894 році родина поетеси поселяється в Києві.

  • Situation in Awdiiwka ist kritisch! Protestaktion gegen die Aggression Russlands in der Ukraine

    Am 4. Februar 2017 um 15 Uhr fand eine Protestaktion gegen die Aggression Russlands in der Ukraine neben der Botschaft Russlands in Berlin statt. Die Teilnehmer der Aktion wandten sich mit einem Brief an die Regierung Deutschlands mit der Bitte, dazu beizutragen, dass der Krieg im Osten der Ukraine schnell möglichst gestoppt wird. Außer Ukrainern und ukrainischen Verbänden in Deutschland nahmen an der Aktion auch polnische und deutsche Organisationen und Vereine teil (z. B. die deutsche Initiativgruppe „Frieden, Freiheit, Solidarität“ von Sebastian Buchmann). Die Situation im Osten der Ukraine verschärft sich weiter. Schon in der ersten Februar-Woche wurden mehrere ukrainische Soldaten in Awdiiwka getötet und verwundet. Die Einwohner von der Stadt blieben ohne Wasser, Gas und Elektrizität. Flüchtlinge aus Awdiiwka (besonders Kinder) wurden in die Nachbarstädte gebracht, wo noch Frieden herrscht. Die Militäraggression Russlands im Osten der Ukraine dauert schon drei Jahre. Hunderttausende Ukrainer wurden schon zu ihrem Opfer.
    16468832_969844543147439_225665127_n

    16507043_969844689814091_1450799109_n

    16507678_969844673147426_338662275_n

     

    16521692_969844943147399_1510146559_n

    16559083_969844593147434_635286548_n

  • Ситуація в Авдіївці критична! Акція проти агресії Росії в Україні 4 лютого о 15.00 біля Посольства Росії в м. Берліні

    Шановні українці та друзі України!

    Ситуація довкола Авдіївки продовжується залишатися критичною. Уряд України вживає необхідні заходи, але незважаючи ні на що, ситуація ускладнюється. Багато вже українських спільнот в Європі та в світі вийшли на вулиці з протестами проти агресії Росії в Україні.

    Запрошуємо всіх, кому не байдужа доля народу українського, прийти 4 лютого о 15.00 год. до Посольства Росії в м. Берліні, щоб закликати все прогресивне людство, щоб допомогти зупинити російського агресора.

    16443334_187752778372189_194362138_n

  • Святкування 10-річного ювілею Центральної Спілки Українців в Німеччині

                                               «Де живуть українці – там живе Україна»

     

    Центральній Спілці Українців в Німеччині 16 січня 2017 року виповнилося 10 років.

    Святкування ювілею відбулося 19 і 20 січня 2017 року в Шарлотенбурзькій ратуші Берліна.

    Дводенна програма передбачала проведення цілого комплексу заходів практично на будь-який смак.

    19-го січня святкування почалося з конференції на тему: “Інтеграція українців в Німеччині”. Вона була присвячена актуальній, як для німців, так і для українців темі, а саме – інтеграції українців у німецьке суспільство. Свої доповіді презентували Зузанне Шпан (Susanne Spahn) –  кандидат наук, журналіст, історик і політолог, з темою “Das Ukraine – Bild in Deutschland: Die Rolle der russischen Auslandmedien” та Олеся Лазаренко – кандидат філологічних наук (Інститут мовознавства ім. О.Потебні НАН України (Київ), Німецько-Українське Академічне Товариство (Берлін)), з темою “Традиції українського словникарства в Берліні (20-30-і роки ХХ століття): ідеї, постаті, спадщина”.

    Перша доповідь висвітлювала особливості відображення актуальних для України подій в медійному просторі, а друга подавала історичні відомості про укладання українських словників у Берліні в першій половині ХХ століття. Присутні з цікавістю слухали обидві доповіді та ставили запитання.

    Продовженням свята стало  урочисте відкриття заходу, виконанням українського Славня, привітання від керівництва ЦСУН та гостей, серед них і представник  Посольства України в Німеччині, Сергій Ільчук, – він зачитав лист – вітання від Міністра Закордонних справ Павла Клімкіна на ім´я голови ЦСУН Людмили Млош, з нагоди відзначення десятиріччя. В листі йдеться, що популяризація української культури, збереження українських традицій та звичаїв за кордоном, а також ознайомлення з ними світової спільности є одним із найважливіших напрямків діяльності громад у всьому світі. Багаторічна успішна діяльність Спілки, яка постійно проводить культурно-просвітницькі заходи, відзначає пам´ятні дати та важливі події в історії українського народу, заслуговує на визнання і повагу.
    На особливе визнання заслуговує Ваша робота у благодійній сфері. Хочу подякувати Вам та усім членам організації за особистий внесок у  збереження української культури на території Німеччини та активну громадську діяльність.
    Сьогодні перед нашою державою стоять нові виклики. Захист територіальної цілісності України та її суверинітету в боротьбі проти агресії Російської Федерації, подальша інтеграція до ЄС – все це вимагає активності та організованності самих українців, у т.ч. за кордоном.  Я вірю в силу духу нашого народу і в те, що лише спільно подолаємо будь-які виклики!
    Бажаю Вам та всім українцям Німеччини натхнення, згуртованості та нових успіхів у культурній та громадській діяльності на благо нашої України.
    З повагою, Павло Клімкін.

    Під час офіційної частини Голова ЦСУН подякувала бургомістру району Шарлоттенбург пану Райнхарду Науман (Reinhard Naumann), працівниці інтеграційного бюро району Біргіт Зігмунд (Birgitt Sigmund) та голові Берлінського осередку BAGIV e.V. – Milan Cobanov за підтримку та можливість проводити різноманітні заходи у цій розкішній та історичній ратуші.  .

    Від управи ЦСУН велика дяка Посольству України в Німеччині на чолі з Послом Андрійом Ярославовичем Мельником та його дружині Світлані Олександрівні.

    Складаючи подяку від ЦСУН , пані Млош особливо відзначила видатну українку Ємму Андієвську, письменницю, поетку та художницю, яка понад 70 років проживає за кордоном, але живе Україною, видала 9 книг українською мовою. Пані Емма виняткова діаспорянка, якою ми, українці, пишаємося. Вона не є членом нашої організації, але вона своїми думками і діями поруч з нами. Наталія Зубенко, народилась у Словаччині, в Україні побувала уже в роки Незалежності, але і по сьогоднішній день є активною діаспорянкою, волонтеркою, носієм  українського слова та культури на німецькій землі.

    Щира подяка науковцям Олені Новіковій, Олесі Лазаренко, художнику Віктору Бондарчуку, членам ЦСУН, активним українцям, які проживають в Німеччині успішно інтегруючись у це суспільство, роблять добру справу, допомагають у різноманітних векторах діяльності Спілки: Віталію та Лілії  Дубас , Галині Дзюбі, Віктору Здесенко,  Славку Федині, Петру Сокуру, Олесію Ємельяненко, Зої Сайн, Мирославу Вайнерту, Лідії Солнцевій, Наталії Богомаз, Інессі Качмарчик, Олегу Орловському, Віталію та Оксані Чепіль, Олені Альберт, Ірині Денис,Олені Гоппман, Віталію та Лілії  Дубас , Галині Дзюбі, Валентині Шемчук, Ніні Рабе, активним українцям, які були хоч один раз з нами: Андрію Іліну, отцю Олегу Полянко, Ладі Плескач,  Алі Вайсбанд, Богдані Кіндт, Зоряні Бабюк, Саші Гнип, Ользі та Хайо Шумахер, Тетяні Ландвайн, Тарасу Макоті, Анні Лєман, Валентині Євтушенко, Леоніду Зозовському, Сергію Захарову, Юрію Мацків та багатьом, багатьом іншим.

    Дякуємо нашим Партнерам , які з нами – це  громадяни Німеччини Уве Нестлер, Лукасу Лір, Йоахім Крюгер, Карін Наґель, Александрa Детлеф, Мустафа Чакмаколу, Гольгер Вернер, Сергію Захарову, Юрію Мацків.

    Антону Горбовому за створення інтернет сторінки, Лілії Усик за подальше її ведення.

    Олександрі Бінерт, засновниці українського клубу в Берліні, співачці Ліні, музиканту Науму Ардишеву, Ганні Лабунській Роману Лабунському, Наталі Пригорницькій, Марині Бондас, Ларисі Стояновській за співпрацю, багатьом іншим.

    Після завершення офіційної частини гостей та організаторів свята радував своїм виступом зразковий танцювальний колектив «Пролісок» під керівництвом Світлани Гримак, з міста Дубна Рівненської області. Юні артисти не тільки запально виконували колективні та сольні танці, але й майстерно  співали різноманітні українські пісні (“Їде, їде Бог”, “Не будь байдужим” та інші). Цей виступ став можливим великою мірою завдяки активному сприянню Ілони Млинарської, (м. Луцьк) – голові Волинського обласного відділення Товариства “Україна-Світ”. Саме вона організувала поїздку колективу “Пролісок” до Німеччини та  презентувала вироби художнього салону “Волинський сувенір”.

    Справжньою окрасою вечора став виступ оперного співака Миколи Сікори. Він разом із дружиною-акомпаніаторкою Оленою Слюсаренко виконав відомі українські колядки та пісні, а також польські та італійські.

    Українці відомі в усьому світі своєю гостинністю. Невід’ємною частиною багатьох українських свят є частування. Тому і під час святкування десятиріччя Центральної спілки українців у Німеччині всі присутні мали змогу поласувати смачними національними стравами, які приготували вихідці з України, власники ресторану “Odessa Mama” в м.Берліні, Олександр і Наталія.

    20-го січня святкування продовжилося відкриттям виставки художника Віктора Бондарчука, яка мала назву “Трипілля – початок цивілізації та загальнолюдська спадщина”. Музичний супровід експозиції майстерно здійснювали Микола Сікора й Олена Слюсаренко. А сам митець демонстрував свої картини та з великим натхненням і захопленням розповідав про витоки, символізм і міжнаціональні зв’язки трипільської культурної спадщини. Приємною несподіванкою для всіх присутніх стала імпровізована доповідь почесного Голови товариства “Україна-світ” Галини Марчук. Вона кілька десятиліть активно займається питанням українського дзвонарства, колекціонує дзвони різних країн, бере участь в організації щорічного фестивалю дзвонарів. Тому її виступ дав змогу всім гостям свята почути багато цікавих фактів про історію, особливості й актуальні проблеми дзвонарства в Україні. А завершував святкування ювілею український бал під звуки пісень від “ІГОР-ТРІО”. Завдяки їхній грі зал ратуші на кілька годин перетворився на справжній танцювальний майданчик, де всі охочі могли продемонструвати свої танцювальні таланти.

    Центральна спілка українців у Німеччині висловлює величезну подяку кожному, хто розділив з нею радість ювілейного свята, та щиро бажає всім українцям, де б вони не жили, в майбутньому мати якомога більше приємних приводів для зустрічей. Адже плідна спільна праця на користь України можлива будь-де за наявності бажання та натхнення.

    DSC_8834   DSC_8842 DSC_8846 DSC_8855 DSC_8858 DSC_8872 DSC_8875 DSC_8887 DSC_8889  DSC_8908 DSC_8911 DSC_8917 DSC_8927 DSC_8934 DSC_8935 DSC_8937 DSC_8946 DSC_8951 DSC_8954 DSC_8968 DSC_8978  DSC_9004 DSC_9007 DSC_9029 DSC_9031 DSC_9038 DSC_9041 DSC_9048 DSC_9057 DSC_9060 DSC_9062  DSC_9069 DSC_9076 DSC_9078 DSC_9084 DSC_9088 DSC_9098 DSC_9107 DSC_9109 DSC_9111 DSC_9116 DSC_9121 DSC_9125 DSC_9128 DSC_9130 DSC_9133 DSC_9142 DSC_9152 DSC_9153 DSC_9164 DSC_9173 DSC_9175 DSC_9178 DSC_9181 DSC_9183 DSC_9186 DSC_9189 DSC_9192 DSC_9194 DSC_9200 DSC_9204 DSC_9207 DSC_9218 DSC_9223 DSC_9231 DSC_9243 DSC_9247 DSC_9259 DSC_9264 DSC_9268 DSC_9270 DSC_9279 DSC_9281 DSC_9284 DSC_9286 DSC_9289 DSC_9291 DSC_9294 DSC_9295 DSC_9296 DSC_9298 DSC_9299 DSC_9304 DSC_9305 DSC_9308 DSC_9323 DSC_9326 DSC_9328 DSC_9332 DSC_9359 DSC_9366 DSC_9367 DSC_9370 DSC_9373 DSC_9379  DSC_9385  DSC_9393 DSC_9397 DSC_9398 DSC_9406 DSC_9411 DSC_9414 DSC_9415 DSC_9417 DSC_9420 DSC_9422 DSC_9426 DSC_9427 DSC_9429 DSC_9431 DSC_9432 DSC_9435 DSC_9440 DSC_9441 DSC_9449 DSC_9450 DSC_9454 DSC_9459 DSC_9470 DSC_9476 DSC_9482 DSC_9492 DSC_9494 DSC_9498 DSC_9514 DSC_9525 DSC_9529 DSC_9531 DSC_9533 DSC_9537 DSC_9540 DSC_9547 DSC_9550 DSC_9560 DSC_9567 DSC_9574 DSC_9576 DSC_9581 DSC_9588 DSC_9594 DSC_9601 DSC_9606 DSC_9611 DSC_9621 DSC_9630 DSC_9631   DSC_9651  DSC_9657 DSC_9660 DSC_9663 DSC_9666 DSC_9668 DSC_9671 DSC_9673

  • Einladung zum Fest “Ukraine von nah und fern”, 19-20. Januar 2017

    Sehr geehrte Damen und Herren,
    Liebe Ukrainerinnen und Ukrainer sowie Freudinnen und Freunde der Ukraine,
    am 19. Januar 2017 feiert ZVUD sein 10-jähriges Jubiläum! Aus diesem Anlaß laden wir Sie zu einem zweitägigen Fest “Ukraine von nah und fern” ein, das am 19-20. Januar 2017 stattfinden wird.

    Das Programm des Festes sieht folgenderweise aus:
    Donnerstag, 19.01.2017
    8.00 – Gottesdienst in der Ukrainischen Orthodoxen Kirche Kiewer Patriarchat.
    Adresse: Almutstr. 6, 13467 Berlin-Hermsdorf.

    Vortsetzung des Festes ab 15:00 Uhr findet hier statt: Otto-Suhr-Allee 100; Festsaal. 3 Etage, 10585 Berlin.
    15.00 – 17.00 – Konferenz “Integration der Ukrainer in Deutschland”
    18.00 – Konzert des Ensembles “Prolisok” – “Schneeglöckchen” aus Dubno, Ukraine (s. Bilder unten)
    20.00 – Buffet

    Freitag 20.01.2017
    15.00 – Bilderausstellung des Ehrenvorsitzenden von ZVUD e.V., Herrn Viktor Bondarchuk
    Musikalische Begleitung: Petro Prystupov, Werke von Grygorij Skoworoda
    18.00 – Ukrainischer Ball, Nationaltracht gewünscht. Gäste von verschiedenen Nationen sind herzlich
    eingeladen!
    Mit uns zusammen feiert der bekannte Sänger und Komponist aus der Ukraine Mykola Sikora! Tanz und Gesang sind geplant.
    Auf die Gewinner warten schöne Geschenke!
    Buffet

    Wir bitten um Ihre Anmeldung bei der folgenden Telefonnummer 00 49 172 6258497 oder bei der E-Mail info_zvud@gmx.de.
    Wir würden uns sehr freuen, Sie bei unserem Fest begrüßen zu dürfen!

    ZVUD e.V. in Kooperation mit dem Büro des Integrationsbeauftragten von Charlottenburg-Wilmersdorf, der Botschaft der Ukraine und der BAGIV e.V.

    Einladung

    prolisok-1

    prolisok-2

    prolisok-3

Центральна Спілка Українців в Німеччині